Текст: Маргарита Ормоцадзе
Міністерство доходів і зборів повертає непрямі методи визначення податкових зобов’язань. Про це повідомив глава Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко. «До податкових консультантів з нашої спілки звертаються підприємства, по відношенню до яких застосовуються «непрямі» методи визначення заборгованості», − зазначає Рубаненко. За його словами, тільки очолювана ним організація щомісяця отримує десятки звернень від підприємств, до яких застосовуються кілька видів таких методів.
«У податкових на місцях пишуть довідки, що на підприємствах, згідно з дослідженням, отриманим на підставі даних комп’ютерних баз, виявлено угоди, які дозволяють припустити факт ухилення від податків. Далі слідчий податкової міліції виносить постанову про порушення справи, виписує постанову про виїмку, передає на виконання. Починаються перевірки. Інакше, як непрямими методами, це не назвеш», − констатує Рубаненко. Непрямі методи визначення прихованих боргів є загальноприйнятими в міжнародному податковому контролі. Наприклад, традиційними є так звані «електричний» і «транспортний» методи, які допомагають проаналізувати рівень економічної активності підприємства через показники витрати електроенергії або ввезення товарів.
За оцінками Спілки податкових консультантів України, економічний ефект від введення непрямих методів може досягти половини обсягу тіньової економіки. Наприклад, Міністерство економічного розвитку й торгівлі оцінювало цей показник у 45% від ВВП. Торік МВФ оцінював рівень тіньової економіки України в 20% від ВВП.
В Україні непрямі методи застосовувалися податківцями в рамках Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (втратив чинність після прийняття Податкового кодексу) та постанови Кабміну №697 від 27 травня 2002 року «Про затвердження Методики визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами» (діяла до серпня 2005 року). Згідно з постановою, для визначення рівня бізнес-активності податківці використовували заміри електроенергії, дані користувачів радіочастотного ресурсу, водного господарства тощо. Як повідомили в прес-службі МДЗ, сьогодні в законодавстві не передбачено застосування непрямих методів визначення неплатників податків. Однак, за даними юристів, опитаних Forbes, ніщо не заважає застосовувати їх на рівні аналітики.
Відповідаючи на питання про найбільш ефективні аналітичні методи визначення податкових зобов’язань, в МДЗ назвали «електричний метод», а також метод, заснований на даних органів державної статистики. «Аналізуються інформаційні бази, розмір зарплати в галузях економіки, наявність приросту активів, у тому числі рухомого й нерухомого майна. Для аналізу використовуються автоматизовані системи», − розповіли в міністерстві.
Згідно з наданою інформацією, подібний моніторинг визначає в якості «підозрілих» менше 1% зареєстрованих підприємств. «Це означає, що тільки одне підприємство зі ста потрапляє на додаткове аналітичне доопрацювання. Після чого підприємству пропонують добровільно довести чистоту своїх операцій. Якщо ні − тоді починають працювати спеціалісти інших підрозділів міністерства», − підкреслюють у прес-службі МДЗ. «Непрямі методи схожі на проведення аудиту ефективності ведення бізнесу», − пояснює Ярослав Ломакін, керуючий партнер Honest & Bright Company Ltd.
Відповідні методи, згідно з даними Спілки податкових консультантів, набули масового характеру з осені 2013-го. Найпростіший приклад − за підозрою у приховуванні доходів податківці викликають підозрюваного або посадових осіб на бесіду. «Інформацію отримують від нотаріусів, органів ДАІ, банків і т.п. Якщо за роки, що передували угоді, доходи, які відповідають сумі витрат фізичною особою, не декларувалися, то така особа викликалася до податкової, де їй висувалася вимога обґрунтувати джерело отримання доходу», − пояснює Дмитро Сушко, керуючий партнер компанії PSP Audit. Інший приклад − аналіз складників собівартості. «Ми чуємо, що податкова ввела норматив, згідно з яким, якщо на підприємстві тільки три співробітники, немає своїх складів і транспорту, то воно не може постачати обладнання або інший товар у великих обсягах», − розповідає Леонід Рубаненко. За його словами, в таких ситуаціях компанії змушені доводити, що транспорт і склади − орендовані.
Теоретично, компанія може звернутися до суду й роками оскаржувати дії податківців. Але тут на допомогу останнім приходить Кримінальний кодекс, наприклад, його 209 стаття − легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом. «Для застосування непрямих методів визначення доходів потрібно доводити низьку ціну угоди. А це додатковий комплекс заходів. І якщо вже його починати, то він виведе на схеми шахрайства та інших злочинів, які пов’язані з порушеннями Кримінального кодексу», − пояснює Ломакін. Володимир Котенко, керівник податково-юридичного відділу EY (в минулому Ernst & Young. − Forbes), вважає, що «непрямі» методи будуть ефективними при одночасному впровадженні з низкою інших новацій, в т.ч. загальним декларуванням. «Логічно, щоб загальне декларування було комбінацією безпосередньо загального регулярного декларування та непрямих методів. Регулярне декларування дозволить контролювати приріст доходів і активів, а непрямі методи можуть застосовуватися у випадках, коли задекларовані дані не пояснюють обставин конкретного платника податків», − резюмує експерт.